Для мільйонів людей усього світу місто Канів назавжди поєдналося з ім'ям великого сина українського народу Тараса Шевченка, місцем його вічного спочинку - Чернечою горою. «Благоговій же до граду нашого, Україно: в нас покоїться прах Тараса Шевченка», - сказав ще 22 травня 1861 року священик Успенського собору Гнат Мацкевич. 

  З того часу, як було виконано заповітну волю Тараса Шевченка поховати його на Вкраїні милій, Чернеча гора, перейменована на Т арасову, стала Св ятинею  для всіх поколінь українців, одним із національних центрів єднання українців навколо ідеї створення Української Соборної Держави. Люди, які йдуть на Чернечу гору в Каневі з часу навічного повернення Кобзаря в Україну, плекають у собі чуття національної приналежності до української родини, а об'єднує їх у цьому Тарас Шевченко. Звідси неослабний інтерес тисяч прочан і туристів з усіх куточків України і зарубіжжя, які відвідують Шевченківський меморіал, до духовної вершини Українського народу, її історії та сьогодення.

Шевченківський національний заповідник у Каневі є найдавнішим. історико-культурним заповідником в Україні і першим із закладів гуманітарної сфери, удостоєних статусу національного.

  Національну святиню під опіку Української держави вперше було взято ще 1918 року з ініціативи Симона  Петлюри. А 20 серпня 1925 року постановою  Ради Народних Комісарів УСРР територію могили Т.Г.Шевченка було оголошено державним заповідником "Могила Т.Г.Шевченка"- з метою охорони меморіалу і поширення знань про поета. Тепер це - широко відомий у світі культурно-освітній, науково- дослідний і туристичний центр, який вивчає і популяризує надбання української національної і світової історико-культурної спадщини, творчість Кобзаря, історію Тарасової (Чернечої) гори, а також здійснює на своїй території охорону пам'яток культури від доісторичних часів до сьогодення, оберігає природно-ландшафтний комплекс Канівського Подніпров'я. Сьогодні територія Заповідника складає 45 га. 

1884 року за народні кошти на Чернечій (Тарасовій) горі було збудовано хату для хранителя могили - «Тарасову світлицю» - перший народний музей Кобзаря, і встановлено монументальний чавунний пам'ятник-хрест, який вінчав Шевченкову усипальницю до 1923 року.

Сучасного вигляду Шевченківський меморіал набув влітку 1939 року із встановленням на могилі Кобзаря бронзового пам'ятника (скульптор М.Манізер, архітектор Є.Левінсон) і спорудженням літературно-меморіального музею (архітектори В.Кричевський, і П.Костирко). Музейний ансамбль органічно доповнив гранітний  комплекс сходження (1977 р.) і відтворена 1991 року «Тарасова світлиця» - перший народний музей Тараса Шевченка.

Враховуючи всю значимість Тарасової (Чернечої) гори в утвердженні духовності нації, розбудові державності і творення української культури та на виконання ряду рішень Кабінету Міністрів України та Указів Президента, в 2000 році було розпочато широкомасштабну програму розвитку Шевченківського національного заповідника.

 Колектив Заповідника працює над вирішенням масштабних завдань, передбачених Генеральним планом розвитку Заповідника, розширенням території, створенням сучасної туристичної інфраструктури, реалізацією видавничих програм, побудовою сучасної музейної експозиції.

 Шевченківський національний заповідник відіграє помітну роль у культурному житті України, бере активну участь у наукових заходах і мистецьких акціях, міжнародних фестивалях, організації пленерів, виставок, конференцій. Важливе місце у його діяльності відведено охороні  об'єктів культурної спадщини, впровадженню нових екскурсійно­-туристичних маршрутів, поповненню музейної колекції, яка нараховує нині понад тридцять тисяч унікальних пам'яток, окрасою яких є меморіальні речі та офорти Тараса Шевченка, рідкісні видання його творів,  високохудожні твори українських та зарубіжних митців, шедеври народної художньої творчості, цінні архівні документи, фото- і кіноматеріали, аудіо- та відеозаписи знаменитих бандуристів і кобзарів.

Нині Шевченківським меморіалом опікується майже вісімдесят працівників, серед яких два кандидати наук, спеціалісти з вищою освітою - досвідчені історики, філологи, практики-музеєзнавці. Звання заслужених працівників культури України удостоєні кандидат філологічних наук, автор монографій, науково-історичного літопису Тарасової гори «Святиня», лауреат премії імені В.Вернадського провідний науковий співробітник Зінаїда Тарахан-Береза, завідувач відділом Раїса Танана, орденом княгині Ольги нагороджена Тамара Базилевич.

Щороку музеї Шевченківського національного заповідника відвідують понад сто тисяч туристів з України та близько сорока зарубіжних країн, для яких працівники Заповідника проводять екскурсії на семи мовах. Стало традицією вручення нагород переможцям Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості  біля Шевченківського меморіалу. Серед гостей Тарасової гори - найвище керівництво держави, члени уряду, народні депутати України, Посли та глави дипломатичних місій іноземних держав, відомі діячі культури і мистецтв, письменники, лідери політичних та громадських організацій.

«Тут з'являється почуття, яке додає нам єдності», - сказав під час одного з приїздів на Тарасову гору Президент України Віктор Ющенко. Тут по-особливому звучать безсмертні Шевченкові заповіти: «А всім нам вкупі на землі єдиномисліє подай і братолюбіє пошли», «Свою Україну любіть...»

Дата заснування

20 серпня 1925 року територію могили Т.Г.Шевченка оголошено державним заповідником.

21 листопада 1989 року удостоєно статусу Шевченківського національного заповідника.

 Основні напрями діяльності

- пам'яткоохоронна робота: збереження об'єктів і заповідних територій, внесення Заповідника до Списку всесвітньої культурної і природної спадщини ЮНЕСКО;

- наукові дослідження і популяризація історії Тарасової (Чернечої гори), значення постаті Тараса Шевченка та його творчості в духовному відродженні нації;

- здійснення експозиційної, культурно-освітньої роботи, формування музейної колекції.